Хвойні рослини. Хвойні рослини відносяться до однієї з чотирьох підгруп відділу голонасінних рослин. Це найпоширеніші представники даного відділу царства рослин. що мають найбільше економічне значення. Клас хвойні об'єднує 7 родин (соснові, араукарієві, головчатотисові, кипарисові. подокарпові, сціадопітисові, тисові) та більше 600 видів рослин.
Реферат На Тему Хвойні Дерева На Українській Мові
У північній частині зони мішаних лісів переважає хвойне дерево сосна звичайна. Вище — холодніше, тому з'являються хвойні дерева — ялиця і ялина.
Кора дерева · Чечевички Хвойні рослини · Ялина і сосна. Презентация, доклад, контрольные работы, реферат на тему растения, биология. На данном уроке будет рассмотрена тема « Деревья лиственные и хвойные», которая Береза, рябина, дуб, клен, липа – это лиственные деревья. Хво́йные (лат. Pinóphyta или Coníferae) — один из 13—14 отделов царства растений, Определённую роль в построении филогенетического дерева хвойных играют биохимические исследования. Так, состав эфирных масел.
Всі існуючі в даний час хвойні - деревні рослини, в основному, - дерева, але є серед них і чагарники. Широко відомі хвойні породи дерев - сосна, ялина, ялиця, кипарис, кедр, тис, секвойя, модрина. Розміри дорослих дерев варіюють від 0. 5 м до 100 м у висоту. Найвища в світі хвойна рослина - Секвойя вічнозелена. У дикій природі хвойні дерева поширені по всій нашій планеті.
У деяких фітоценозах вони займають чільні позиції, приміром, у тайзі. Група хвойних рослин є найдавнішою із нині існуючих. Викопні останки вимерлих хвойних рослин належать до кам'яновугільного періода палеозойської ери. Останки більш сучасних рослин відносяться до пластів віку 60-120 млн.
років до нашої ери. Особливістю будови більшості видів хвойних є те, що їх зазвичай вічнозелені листки мають вигляд голок чи рідше лусочок. Такі листи називають хвоєю, звідки і походить назва класу. Голки-листя на поперечному розрізі округлі або ребристі, як у сосни або ялини, можуть нагадувати плоскі довгасті луски, наприклад, у тиса, туї, кипариса.
Завдяки невеликій площі листків та особливостей їх продихів, взимку практично повністю припиняється випаровування води. Продихи занурені в товщу тканини листка, а у деяких рослин у зимовий період закриваються воском. У більшості хвойних листки темно-зеленого кольору і розташовані на гілках по спіралі, що забезпечує краще уловлювання розсіяного сонячного світла в помірних широтах і північних районах, в густому лісі в тіні інших рослин.
У корі та деревині хвойних рослин є безліч канальців, заповнених густою рідиною зі специфічним запахом - хвойною смолою. Їх називають смоляними ходами. При ушкодженні стовбура в цьому місці з'являються краплі смоли, і рана швидко затягується. У стовбурі хвойного дерева добре виражені річні кільця приросту.
Коренева система хвойних стрижнева, причому є великий стрижневий корінь, що розвивається із первинного та зберігається все життя рослини. Бічні корені тонкі та короткі, містять мікоризу. Більшість хвойних є однодомними рослинами, тобто на одній рослині розташовані чоловічі та жіночі шишки, в яких формуються відповідно пилкові зерна та сім’язародки. Шишки - це укорочені видозмінені пагони, листя яких трансформувалися в луски.
У більшості хвойних наприкінці весни в чоловічих шишках формуються мікроспори, які вітром переносяться на жіночі шишки. У деяких, наприклад, у сосни, луски на жіночих шишках розходяться, а насінні зародки виділяють краплі липкої рідини, до яких приклеюються принесені вітром пилкові зерна. Після запилення луски шишки змикаються, шишка закривається, і пилкове зерно проростає пилкової трубкою, що досягає через певний час яйцеклітини. При злитті спермія з яйцеклітиною відбувається запліднення. Із зиготи утворюється зародок насінини. У зрілої насінини хвойної рослини зародок складається з зародкового корінця, стеблинки та різної кількості сім'ядоль у різних рослин.
Після дозрівання насіння жіночі шишки розкриваються, насіння висипається. При попаданні в сприятливі умови насіння проростає. Ландшафтне, водоохоронне та господарське значення хвойних дуже велике. Ці рослини є переважаючими на величезних територіях суші, формуючи хвойні або змішані ліси, в яких ростуть хвойні та листяні рослини. Хвойні дерева є цінними постачальниками «м'якої» деревини і продуктів її переробки (паперу, скипидару, каніфолі, дубильних речовин, тощо).
Деревина хвойних не має жорстких волокон, широких пір і просочена смолою, чим відрізняється від деревини квіткових рослин. Деякі хвойні вирощують як декоративні рослини. Насіння кедрової сосни, пінії вживають в їжу, готують з нього масло.